Огляд державного сектору економіки України

КИЇВ, 28 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ. Фахівці компанії EY провели дослідження найбільш істотних аспектів діяльності держпідприємств України та можливих напрямків їхньої подальшої трансформації. Огляд, створений в рамках проекту з вивчення галузевих трендів, який ініціювали «Київстар» та EY в Україні, надає узагальнене бачення поточного стану держсектору (не включаючи банківську сферу), висвітлює питання корпоративного управління, прозорості фінансової інформації, оцінки компаній, а також призначення керівників державних підприємств.

Олександр Берчій, директор, відділ аудиторських послуг, EY в Україні: «Не зважаючи на повільні темпи, відбувається трансформація управління держсектором. Підвищення прозорості, аудит, конкурсне призначення керівників і ринкова оплата їхньої праці доповнюються змінами в корпоративному управлінні, залученням незалежних директорів, розробкою стратегії управління. Процес непростий і нешвидкий, але його публічність та розуміння деталей дає можливість просувати реформи і протистояти слабко мотивованій системі, що не зацікавлена у змінах».
Бюрократизація управління держпідприємством, підміна економічної обґрунтованості управлінських рішень призводить до того, що великі держпідприємства представлені здебільшого монополістами, й лише одиниці виживають в конкурентній боротьбі.

Щоб виправити ситуацію, необхідно системно обмежити вплив політики на керівництво держпідприємств. Один з напрямків реформи стосується впровадження інституту незалежних директорів, які будуть мати перевагу в наглядових органах державних компаній. Однак дану ініціативу не можна втілювати ізольовано. Адже, наприклад, наявність фінансового плану, узгодженого з незалежними і кваліфікованими директорами, але прийнятого в кінці планового року, зводить нанівець реформаторські зусилля.

Майбутні незалежні директори й нинішні нові керівники, призначені на конкурсній основі, поки змушені грати за складним бюрократичними правилами. Певним захистом від політизації процесу управління може стати публічність і прозорість, а також інтерес громадськості до діяльності держпідприємств.

Основним документом, якого, на нашу думку, гостро не вистачає, є стратегія державної власності. Цей комплексний документ повинен відповідати на ключові запитання:

1. Чим управляти (стратегічні підприємства)?
2. Як керувати (залучення професійних управлінців з конкурентним рівнем оплати, незалежність від політики)?
3. Як контролювати (корпоративне управління і незалежні директори, публічність і прозорість, аудит)?
4. Що робити з рештою підприємств (приватизація, продаж/оренда цілісних майнових комплексів, ліквідація та ін.)?

На час розробки та прийняття стратегії управління ми бачимо наступні напрямки реформ:

1. Прозорість (через обов'язкову публікацію фінансової звітності, річних, аудиторських звітів та іншої звітності для можливості критичного аналізу суспільством результатів діяльності державних підприємств).
2. Корпоратизація (тобто перетворення в акціонерні товариства держпідприємств з іншою юридичною формою, що створює інституційну основу для корпоративного управління, публічності та прозорості).
3. Приватизація (зміна законодавства для прискорення процесу та ефективного залучення кваліфікованих радників).
4. Інститут незалежних директорів (створить базис для подальших змін і забезпечить критичну масу ідей).
5. Фінансові плани (зміни в нормативній документації з метою делегування повноважень щодо затвердження фінпланів наглядовим органам з кваліфікованими незалежними директорами).

За даними Мінекономрозвитку на серпень 2016 року 32 з 46 найбільших держкомпаній вже провели або знаходяться в процесі аудиту фінансової звітності. Це підприємства з вартістю активів понад 2 млрд грн або чистим доходом понад 1,5 млрд грн за рік. Основне завдання аудитора фінансової звітності полягає у вираженні думки про її правильність на підставі проведеного аудиту. Незгода аудитора з деякими моментами призводить до застережень в аудиторському звіті (рідше – до негативного висновку або відмови від висновку).

Проблемою є те, що на рівні органів управління практично відсутні користувачі результатів аудиту, які не тільки здатні, а й мотивовані шукати способи усунення невідповідностей. Державні чиновники, з одного боку, слабко розуміють причини та наслідки застережень, а з іншого – не зобов'язані реагувати на такі факти, адже в договорах з керівниками немає вимог щодо відсутності застережень.

Михайло Приходько, менеджер, відділ консультаційних послуг із супроводу угод, EY в Україні:

«Відсутність оцінки активів, що відповідає вимогам міжнародних та українських стандартів фінансової звітності, є типовою ситуацією для державних компаній. Лише одиниці вживають заходів для усунення застережень, і ще менше органів управління затверджують фінансові плани з бюджетом переоцінки активів».
Для низки галузей економіки (енергетика, нафта і газ, машинобудування, транспорт та інші) ключовим активом підприємств є основні засоби. Через значний рівень інфляції (так, за даними Держкомстату України з 2009 року ціни на продукцію машинобудування збільшилися більш ніж удвічі) без періодичної переоцінки основні засоби на балансі можуть бути істотно недооцінені.

Справедлива оцінка активів дозволить державним органам скласти уявлення про актуалізовану вартість основних засобів держпідприємств.

Олена Бойченко, директор практики People Advisory Services, EY в Україні:

«У період реформ перед держкомпаніями постають величезні виклики, і для вирішення поставлених завдань можуть знадобитися фахівці світового рівня, для залучення й утримання яких необхідно привести компенсаційні пакети у відповідність до найкращих ринкових практик та рівня компетенцій самих топів. Однак це потребує значних змін в законодавстві, деякі з яких на даний момент досить складно запровадити».

У цілому, підходи до винагороди керівників держкомпаній повинні відповідати підходам, поширеним в комерційному секторі. Так, в Україні загальна винагорода топ-менеджерів складається з фіксованої та перемінної грошової винагороди, негрошової (наприклад, медичне страхування, різні соціальні пільги) та нематеріальної винагороди (наприклад, похвала, нагороди, публічне визнання досягнень та інше). Короткострокова перемінна винагорода керівників вищої ланки зазвичай виплачується раз на рік і при виконанні всіх показників може досягати 150-200% річної базової заробітної плати в світі, а в Україні – від 20 до 100% річної базової зарплати. Що стосується довгострокової перемінної грошової винагороди, то період її дії останнім часом скоротився до 3-5 років.

У світі довгострокова винагорода часто ґрунтується на реальних цінних паперах компанії. В Україні ж через особливості законодавства, в першу чергу, обмеження валютного регулювання і контролю, а також стан фінансового ринку, довгострокова перемінна винагорода найчастіше надається у вигляді грошової винагороди, в тому числі з використанням віртуальних цінних паперів, якщо це може бути застосовано до даного конкретного випадку. У середньому, згідно з глобальною статистикою, цільовий розмір довгострокової перемінної винагороди як відсоток від річної базової заробітної плати становить 200-275% (і може досягати 500%), в Україні, за даними EY, – 50% (і може досягати 400%).
Вікторія Шмуратко, старший менеджер відділу консультаційних послуг, EY в Україні:

«Основні підходи до реформування держсектора вже розроблені та втілюються на практиці. Існують загальновизнані методики, такі як Керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління для державних підприємств (OECD Guidelines on Corporate Governance of State-Owned Enterprises), вперше опубліковані в 2005 році й оновлені в 2015-му.
Необхідна підтримка на вищому державному рівні, щоб удосконалити законодавство, що сприятиме корпоратизації та практичному впровадженню функцій управління та внутрішнього контролю на найбільших підприємствах. Це забезпечить більш високу ефективність підприємств і прозорість діяльності для акціонера».

Для пошуку виробників і дистриб'юторів, експортерів і імпортерів товарів і послуг в Україні і за кордоном - скористайтеся базою даних компаній "КОМПАСС Україна": Безкоштовна версія www.demo.kompass.ua

Огляд державного сектору економіки України

Останні новини компаній по темі