Згідно з дослідженням EY, керівникам не вдається ефективно формувати принципи ділової етики
51% респондентів, як і раніше вважають, що корупція широко розповсюджена в бізнес-середовищі їхньої країни
77% членів ради директорів або управлінців вищої ланки вважають, що можна виправдати неетичну поведінку, якщо це допоможе бізнесу вижити
Тільки 21% респондентів знають, що в їхніх компаніях є гарячі лінії для повідомлення про неетичну поведінку
ЛОНДОН, КИЇВ, 5 КВІТНЯ 2017 РОКУ. Незважаючи на певний прогрес в боротьбі з хабарництвом і корупцією в Європі, на Близькому Сході, в Індії та Африці (EMEIA), 51% респондентів, які брали участь в міжнародному дослідженні EY, присвяченому ризикам шахрайства в 2017 році, EY Fraud Survey, досі вважають цю проблему актуальною. Двадцять сім відсотків опитаних заявляють, що в бізнес-середовищі їхніх країн хабарництво є прийнятним засобом для отримання контрактів, включаючи 14% респондентів із Західної Європи. У дослідженні взяли участь 4100 представників великих компаній з 41 країни.
Керівництву не завжди вдається формувати культуру етичної поведінки в компанії. Дослідження показує, що 77% членів ради директорів або старших менеджерів стверджують, що вони могли б виправдати неетичну поведінку, щоб допомогти бізнесу вижити, причому кожен третій з них готовий запропонувати грошову винагороду в обмін на укладення або продовження контракту. Проте 28% респондентів вважають, що діяльність контролюючих органів позитивно вплинула на усунення неетичної поведінки, що на 4 процентних пункти вище, ніж показник дослідження 2015 року. 77% глобальних респондентів згодні з тим, що судове переслідування окремих осіб допоможе запобігти шахрайству, хабарництву та корупції серед керівників.
Покоління Y (від 25 до 34 років), що становить 32% респондентів, демонструє меншу стурбованість щодо неетичної поведінки. 73% заявляють, що така поведінка може бути виправдана, якщо вона допоможе бізнесу вижити, в порівнянні з 49% респондентів у віці від 45 до 54 років (покоління X), які теж дотримуються цієї точки зору. Більше того, 68% респондентів з покоління Y вважають, що керівництво схилятиметься до неетичної поведінки, щоб допомогти бізнесу, а 25% цієї вікової групи готові схвалити пропозицію грошової винагороди в обмін на укладення або продовження контракту. Покоління Y також демонструє підвищену недовіру: 49% вважають, що їхні колеги будуть готові діяти неетично, щоб отримати підвищення, в порівнянні з 40% у всіх інших вікових групах.
Джим МакКеррі, лідер напрямку послуг у сфері розслідування шахрайства та сприяння у спірних ситуаціях, EY EMEIA, коментує:
«Незважаючи на позитивні зрушення в деяких країнах з економікою, що розвивається, більше половини (51%) респондентів в EMEIA досі сприймають хабарництво та корупцію як серйозну проблему. Крім того, є тривожні свідчення того, що керівники вищої ланки не готові брати на себе відповідальність за вирішення цих проблем, що може негативно вплинути на роботу молодшого покоління.
Компанії повинні вжити заходів для створення культури, в якій співробітники будуть зацікавлені в тому, щоб діяти етично. Програми навчання та підвищення обізнаності можуть зіграти важливу роль у роз'ясненні наслідків шахрайства та корупції, мотивуючи персонал повідомляти про випадки неетичної поведінки».
Складність формування культури інформування про неетичну поведінку
Незважаючи на той факт, що гарячі лінії для повідомлення про правопорушення сьогодні вважаються важливою частиною комплаєнс-програми підприємств, тільки 21% респондентів були поінформовані про наявність такого каналу зворотного зв'язку в своїй компанії, тоді як 73% розглянули б опцію надання інформації безпосередньо третій стороні, наприклад, правоохоронним або контролюючим органам. Крім того, 52% респондентів висловили занепокоєння з приводу неправомірних дій в їхній організації.
Респонденти з країн з перехідною економікою, таких як Індія (27%) і Нігерія (24%), згодні з тим, що тепер у них є більше можливостей безпечно заявити про правопорушення (у порівнянні з ситуацією трьома роками раніше). Однак менш суттєвими є прогрес на розвинених ринках, таких як Італія (11%) і Франція (4%).
МакКеррі коментує: «У більшості компаній майже не спостерігається прогресу в створенні механізмів з виявлення порушень. Співробітники або не знають про існуючі канали зворотного зв'язку, або відчувають тиск з метою приховування інформації, що свідчить про небажання або неготовність керівників вищої ланки вирішувати ці проблеми. Компанії повинні інвестувати в ефективні канали комунікації та повідомляти про належні процедури, щоб працівники, які стали свідками правопорушень, знали до кого звертатися».
Захист внутрішніх каналів від витоку інформації
Необхідність вирішувати завдання безпеки в контексті недоторканності персональних даних створює додаткові труднощі. Сімдесят п'ять відсотків респондентів стверджують, що їхні компанії повинні контролювати такі канали зв'язку, як електронна пошта, дзвінки або сервіси обміну повідомленнями. Незважаючи на це, 89% вважають, що такий моніторинг, в тому числі облікових записів миттєвих повідомлень, буде сприйнятий як вторгнення в особисте життя. Можливість регулярного збору та аналізу повідомлень електронної пошти, телефонних дзвінків, персональних даних з системи безпеки та ін. отримала меншу підтримку серед респондентів із Західної (42%) та Східної (49%) Європи, ніж респондентів з Індії (87%) та Африки (80%).
МакКеррі коментує: «Загроза, яку представляють співробітники, дуже реальна, однак цьому важко запобігти без збору та аналізу даних з різних джерел. Розуміння поведінкових моделей і контроль за використанням неавторизованих зовнішніх пристроїв зберігання даних допоможе компанії виявити найбільш ризикові ланки передачі даних».
Результати опитування бізнесу в Україні
Олексій Кредісов, керуючий партнер компанії EY в Україні, співголова Центру з дослідження ринків, що розвиваються, EY Global:
«Не зважаючи на всі заходи для боротьби з корупцією в Україні, на жаль, кількість респондентів, які вважають, що хабарництво і корупція широко розповсюджені в країні, залишається на неприйнятно високому рівні – 88%. За даним показником Україна знаходиться на найнижчих позиціях серед усіх країн-учасниць дослідження EY.
Вочевидь, відсутність економічного зростання і поліпшення бізнес-клімату в нашій країні, в комбінації з відсутністю ефективної системи покарання, може підштовхнути бізнесменів до порушення етичних норм. Так, щоб допомогти бізнесу вижити, принаймні 37% респондентів готові запропонувати грошову винагороду в обмін на укладення або продовження контракту.
Регуляторні норми справили позитивний вплив на етичні стандарти лише в 12% опитаних нами компаній. При цьому майже третина респондентів вірять в те, що притягнення до кримінальної відповідальності окремих співробітників сприятиме запобіганню шахрайства, хабарництва та корупції серед керівництва.
Це дуже тривожні показники, на які варто звернути увагу політичному істеблішменту, й зокрема, представникам законодавчої, виконавчої та судової влади України. Необхідно істотно посилити заходи боротьби з корупцією, важливими компонентами якої повинні стати незалежність судової системи, запобігання конфлікту інтересів і прозорі практики корпоративного управління в державному секторі. Закликів до етичної поведінки з боку керівництва може бути недостатньо. Необхідні конкретні дії та показові приклади особистої відповідальності на найвищому рівні».
Звіт за результатами глобального опитування можна переглянути за адресою: www.ey.com/FIDS
77% членів ради директорів або управлінців вищої ланки вважають, що можна виправдати неетичну поведінку, якщо це допоможе бізнесу вижити
Тільки 21% респондентів знають, що в їхніх компаніях є гарячі лінії для повідомлення про неетичну поведінку
ЛОНДОН, КИЇВ, 5 КВІТНЯ 2017 РОКУ. Незважаючи на певний прогрес в боротьбі з хабарництвом і корупцією в Європі, на Близькому Сході, в Індії та Африці (EMEIA), 51% респондентів, які брали участь в міжнародному дослідженні EY, присвяченому ризикам шахрайства в 2017 році, EY Fraud Survey, досі вважають цю проблему актуальною. Двадцять сім відсотків опитаних заявляють, що в бізнес-середовищі їхніх країн хабарництво є прийнятним засобом для отримання контрактів, включаючи 14% респондентів із Західної Європи. У дослідженні взяли участь 4100 представників великих компаній з 41 країни.
Керівництву не завжди вдається формувати культуру етичної поведінки в компанії. Дослідження показує, що 77% членів ради директорів або старших менеджерів стверджують, що вони могли б виправдати неетичну поведінку, щоб допомогти бізнесу вижити, причому кожен третій з них готовий запропонувати грошову винагороду в обмін на укладення або продовження контракту. Проте 28% респондентів вважають, що діяльність контролюючих органів позитивно вплинула на усунення неетичної поведінки, що на 4 процентних пункти вище, ніж показник дослідження 2015 року. 77% глобальних респондентів згодні з тим, що судове переслідування окремих осіб допоможе запобігти шахрайству, хабарництву та корупції серед керівників.
Покоління Y (від 25 до 34 років), що становить 32% респондентів, демонструє меншу стурбованість щодо неетичної поведінки. 73% заявляють, що така поведінка може бути виправдана, якщо вона допоможе бізнесу вижити, в порівнянні з 49% респондентів у віці від 45 до 54 років (покоління X), які теж дотримуються цієї точки зору. Більше того, 68% респондентів з покоління Y вважають, що керівництво схилятиметься до неетичної поведінки, щоб допомогти бізнесу, а 25% цієї вікової групи готові схвалити пропозицію грошової винагороди в обмін на укладення або продовження контракту. Покоління Y також демонструє підвищену недовіру: 49% вважають, що їхні колеги будуть готові діяти неетично, щоб отримати підвищення, в порівнянні з 40% у всіх інших вікових групах.
Джим МакКеррі, лідер напрямку послуг у сфері розслідування шахрайства та сприяння у спірних ситуаціях, EY EMEIA, коментує:
«Незважаючи на позитивні зрушення в деяких країнах з економікою, що розвивається, більше половини (51%) респондентів в EMEIA досі сприймають хабарництво та корупцію як серйозну проблему. Крім того, є тривожні свідчення того, що керівники вищої ланки не готові брати на себе відповідальність за вирішення цих проблем, що може негативно вплинути на роботу молодшого покоління.
Компанії повинні вжити заходів для створення культури, в якій співробітники будуть зацікавлені в тому, щоб діяти етично. Програми навчання та підвищення обізнаності можуть зіграти важливу роль у роз'ясненні наслідків шахрайства та корупції, мотивуючи персонал повідомляти про випадки неетичної поведінки».
Складність формування культури інформування про неетичну поведінку
Незважаючи на той факт, що гарячі лінії для повідомлення про правопорушення сьогодні вважаються важливою частиною комплаєнс-програми підприємств, тільки 21% респондентів були поінформовані про наявність такого каналу зворотного зв'язку в своїй компанії, тоді як 73% розглянули б опцію надання інформації безпосередньо третій стороні, наприклад, правоохоронним або контролюючим органам. Крім того, 52% респондентів висловили занепокоєння з приводу неправомірних дій в їхній організації.
Респонденти з країн з перехідною економікою, таких як Індія (27%) і Нігерія (24%), згодні з тим, що тепер у них є більше можливостей безпечно заявити про правопорушення (у порівнянні з ситуацією трьома роками раніше). Однак менш суттєвими є прогрес на розвинених ринках, таких як Італія (11%) і Франція (4%).
МакКеррі коментує: «У більшості компаній майже не спостерігається прогресу в створенні механізмів з виявлення порушень. Співробітники або не знають про існуючі канали зворотного зв'язку, або відчувають тиск з метою приховування інформації, що свідчить про небажання або неготовність керівників вищої ланки вирішувати ці проблеми. Компанії повинні інвестувати в ефективні канали комунікації та повідомляти про належні процедури, щоб працівники, які стали свідками правопорушень, знали до кого звертатися».
Захист внутрішніх каналів від витоку інформації
Необхідність вирішувати завдання безпеки в контексті недоторканності персональних даних створює додаткові труднощі. Сімдесят п'ять відсотків респондентів стверджують, що їхні компанії повинні контролювати такі канали зв'язку, як електронна пошта, дзвінки або сервіси обміну повідомленнями. Незважаючи на це, 89% вважають, що такий моніторинг, в тому числі облікових записів миттєвих повідомлень, буде сприйнятий як вторгнення в особисте життя. Можливість регулярного збору та аналізу повідомлень електронної пошти, телефонних дзвінків, персональних даних з системи безпеки та ін. отримала меншу підтримку серед респондентів із Західної (42%) та Східної (49%) Європи, ніж респондентів з Індії (87%) та Африки (80%).
МакКеррі коментує: «Загроза, яку представляють співробітники, дуже реальна, однак цьому важко запобігти без збору та аналізу даних з різних джерел. Розуміння поведінкових моделей і контроль за використанням неавторизованих зовнішніх пристроїв зберігання даних допоможе компанії виявити найбільш ризикові ланки передачі даних».
Результати опитування бізнесу в Україні
Олексій Кредісов, керуючий партнер компанії EY в Україні, співголова Центру з дослідження ринків, що розвиваються, EY Global:
«Не зважаючи на всі заходи для боротьби з корупцією в Україні, на жаль, кількість респондентів, які вважають, що хабарництво і корупція широко розповсюджені в країні, залишається на неприйнятно високому рівні – 88%. За даним показником Україна знаходиться на найнижчих позиціях серед усіх країн-учасниць дослідження EY.
Вочевидь, відсутність економічного зростання і поліпшення бізнес-клімату в нашій країні, в комбінації з відсутністю ефективної системи покарання, може підштовхнути бізнесменів до порушення етичних норм. Так, щоб допомогти бізнесу вижити, принаймні 37% респондентів готові запропонувати грошову винагороду в обмін на укладення або продовження контракту.
Регуляторні норми справили позитивний вплив на етичні стандарти лише в 12% опитаних нами компаній. При цьому майже третина респондентів вірять в те, що притягнення до кримінальної відповідальності окремих співробітників сприятиме запобіганню шахрайства, хабарництва та корупції серед керівництва.
Це дуже тривожні показники, на які варто звернути увагу політичному істеблішменту, й зокрема, представникам законодавчої, виконавчої та судової влади України. Необхідно істотно посилити заходи боротьби з корупцією, важливими компонентами якої повинні стати незалежність судової системи, запобігання конфлікту інтересів і прозорі практики корпоративного управління в державному секторі. Закликів до етичної поведінки з боку керівництва може бути недостатньо. Необхідні конкретні дії та показові приклади особистої відповідальності на найвищому рівні».
Звіт за результатами глобального опитування можна переглянути за адресою: www.ey.com/FIDS
Для пошуку виробників і дистриб'юторів, експортерів і імпортерів товарів і послуг в Україні і за кордоном - скористайтеся базою даних компаній "КОМПАСС Україна": Безкоштовна версія www.demo.kompass.ua
Останні новини компаній по темі
- Різне: Kompass International stand against the Russian invasion of Ukraine
- Дистрибуція і торгівля: ГК «Нові Продукти» оголошує про повне розірвання бізнес-відносин з РФ та Білоруссю
- Різне: ЄС оприлюднив новий санкційний список
- Дистрибуція і торгівля: «Сільпо» відкриває збір коштів спільно з фондом «Повернись живим»
- Різне: Играть в автоматы онлайн: лицензионное казино с выводом
- Послуги: Лазерная эпиляция лица в Киеве
- Дистрибуція і торгівля: Пять способов оживить торговый центр
- Різне: Добавки для детей. Нужны ли они?
- Послуги: Втратили документи, підтверджуючі право власності на нерухомість?
- Послуги: Что нужно, чтобы сделать временную прописку в Киеве?
- Різне: История бриллианта в кольце для помолвки
- Дистрибуція і торгівля: Як правильно поєднувати сумку та аксесуари у 2022 році
- Медіаринок, pr і реклама: Почему фирменная полиграфия так важна?
- Послуги: Що обрати: оренду чи покупку кавомашини?
- Дистрибуція і торгівля: «Сільпо» відкриває крафтову броварню Beermaster Brewery
